Камінь-Каширське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області інформує
Харчові отруєння немікробного походження – захворювання, котрі викликані хімічними речовинами, які потрапили у їжу з грибами, отруйними рослинами, фруктами, продовольчими товарами, ікрою та молочком деяких риб особливо під час нересту, та інші. Вони становлять 5-10% від всіх харчових отруєнь.
Отруєння грибами – в Україні щорічно виникає понад 2000 випадків важких отруєнь грибами, які у 10-15% випадків завершуються смертю. Серед отруєних грибами до 25% - діти. Найнебезпечнішим та вкрай часто смертельним є отруєння блідою поганкою, одне плодове тіло якої може призвести до загибелі декількох осіб. Усі гриби поділяються на їстівні та умовно-їстівні, які при недотриманні вимог приготування, а також при тривалому зберіганні без проведення кулінарної обробки, можуть викликати харчові отруєння.
Щоб запобігти отруєнню грибами, необхідно:
- збирати лише добре знайомі гриби;
- не куштувати сирих грибів на смак;
- не збирати старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, пластинчастих грибів (отруйні гриби маскуються під них), а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас, підприємств, на старих смітниках;
- у тривалу спекотну погоду гриби здатні накопичувати токсини, тому під час посухи грибів краще не їсти;
- не вживати спиртних напоїв, коли їсте гриби, це прискорює всмоктування грибної отрути, якщо вона потрапила у шлунок;
- не давати грибів і страв, приготованих із них, дітям до дев’яти років і особам, які страждають на захворювання шлунково-кишкового тракту;
- перед приготуванням страви гриби проварити та злити відвар.
При перших ознаках отруєння (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі) негайно викликати бригаду швидкої допомоги. До її приїзду промити шлунок сольовим розчином, випити послаблюючі засоби, активоване вугілля, можна зробити очисну клізму, пити багато рідини (мінеральної, лужної).
Фітотоксикози - харчові отруєння продуктами рослинного походження: токсичними білками, небілковими амінокислотами, глікозидами, щавлевою кислотою та ін.
Отруєння токсичними білками (зокрема фазином) може виникнути при використанні недостатньо термічно оброблених бобових (квасоля, соя). Замочування квасолі у воді на 18 годин призводить до зменшення вмісту фазину на 25-65%.
Отруєння глікозидами можливе при вживанні подрібнених кісточок (ядра мигдалю, абрикос, вишень, персиків, слив). Виробництво варення та джемів із кісточкових плодів не становить небезпеки для здоров’я людей, оскільки в процесі варіння фермент, який розщеплює амигдалін, втрачає свою активність і синильна кислота не утворюється.
У позеленілій та пророслій картоплі міститься соланін, який є дуже токсичним, навіть у невеликих дозах. В картоплі, котра лежала на світлі, концентрація соланіну може доходити до 1 мг/г, і навіть більше. В цьому разі однієї неочищеної картоплини може бути достатньо для отруєння. Доза від 2 до 5 мг на кілограм ваги тіла призводять до токсичних ефектів, а доза від 3 до 6 мг на кілограм – до смерті. Достовірною ознакою небезпечної концентрації соланіну є гіркий смак картоплі. Симптоми отруєння соланіном включають нудоту, понос, блювання, шлункові спазми, запалення горла, головний біль та запаморочення, звичайно виявляються через 8-12 годин після прийому, але можуть, у випадку споживання великої дози, виявитись і за 30 хвилин.
Запобігання отруєнню соланіном: під час очистки картоплі від лушпиння, захоплювати і тонкий шар безпосередньо під ним, також треба вирізати і «вічка»; смаження картоплі при 150-170°C руйнує практично весь наявний соланін, але приготування в мікрохвильовій пічці знижує концентрацію соланіну приблизно на 25-35%, а звичайне варіння практично його не руйнує.
Отруєння щавлевою кислотою можливе після тривалого надмірного вживання щавлю, ревеню, шпинату, чорного чаю та кави. Оксалати які містяться в складі щавлевої кислоти погіршують засвоєння кальцію. В результаті цього у нирках і сечовому міхурі формуються камені. Надлишок оксалатів в організмі також спричиняє порушення з боку шлунково-кишкового тракту та дихальної системи (може з’явитися печіння в горлі та носових пазухах, біль в області грудини). Смертельна доза щавлевої кислоти – 5-10 г, для порівняння у 100г шпинату її – 1 г, чаї – 0,3-2 г.
Отруєння кофеїном можливе після надмірного споживання напоїв з зерен кави та листя чаю, що містять алкалоїд кофеїн, який підвищуючи артеріальний тиск, може негативно впливати на діяльність серцево-судинної системи.
Найпоширенішими отруйними рослинами є блекота чорна, дурман, віха отруйна, собача петрушка, чемериця біла, мак польовий, беладонна, рицина (нище надається ширший перелік отруйних рослин, з якими варто ознайомитися в спеціальній літературі та уникати контакту з ними).
Дітям необхідно надати знання щодо отруйних рослин та застерегти їх до вживання невідомих рослдин. Також важливо не допускати росту та знищувати такі рослини біля житловихз будинків, дитячих закладів.
При підозрі на харчове отруєння необхідно одразу звернутися до сімейного лікаря!
ПЕРЕЛІК
рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами
|
Короткий опис |
|
|
АМБРОЗІЯ |
Однорічна яра рослина. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. |
|
АРНІКА ГІРСЬКА |
Вид родини Айстрових або Складноцвітих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 35-40 см. Жовтогарячі квіти арніки гірської на альпійських і післялісових луках Карпат завжди причаровують туристів, проте ця рослина є отруйною, оскільки містить алкалоїд геленалін. Ця речовина легко проникає через слизові оболонки та шкіру в організм, спричиняючи інтоксикацію. Дія геленаліну не є такою потужною, як алкалоїди і глікозиди інших видів, але при приготуванні чаїв чи спиртових витяжок можливе передозування ним. При цьому спостерігаються нудота, ускладнене дихання, блювота, пітливість, кишкові коліти, пронос, можлива зупинка серця |
|
БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА |
Особливо небезпечний плід - фіолетово-чорна, блискуча, соковита ягода з темно-фіолетовим соком, тому діти плутають її з вишнею. Ознаки отруєння такі самі, як і при отруєнні блекотою чорною |
|
БЛЕКОТА ЧОРНА |
Росте скрізь - на дворах, пустирях, вздовж парканів та доріг. Стебло рослини клейкувате, в пухнастих волосках. Квіти подібні до квітів картоплі. Плід - двогнізда коробочка з кришкою. Розкривши коробочку і висипавши на руку насіння, маленькі діти можуть вкинути його до рота, приймаючи за зерна маку. Симптоми отруєння подібні до отруєння дурманом |
|
БОЛИГОЛОВ |
Друга отруйна рослина сімейства зонтичних. Місця виростання - городи, пустирі, рідше береги річок. Стебло до 60-180 сантиметрів, голе, гіллясте, в нижній частині з червоними плямами. Цвіте білими квітками, зібраними в зонтик, наприкінці червня - липня. Рослина неприємно пахне, якщо її розтерти між пальцями (запах миші). При отруєнні болиголовом потерпілі скаржаться на головний біль і запаморочення |
|
БОРЕЦЬ або АКОНІТ |
Рослина родини Жовтецевих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,8 м. В Україні розповсюджено 19 видів аконіту, 10 з яких зростають у Карпатах. Ззовні борці дуже схожі між собою і їх може розрізнити лише фахівець, тому у статті вони наведені під загальною назвою аконіт. Основним отруйним компонентом аконіту є алкалоїд аконітин, що є нейротоксином, який відкриває натрієві канали на поверхні мембран клітин, блокуючи, таким чином, нервові імпульси. Смертельною для людини є доза 1,5-6 міліграм. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, проте, що найцікавіше, так само швидко він проникає через шкіру у організм. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин - виникає відчуття оніміння (парестезія) у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості (анестезія), починає морозити, спостерігається активне потовиділення, іноді отруєння супроводжується проносом. При значних концентраціях - наступає смерть |
|
БОРЩОВИК |
Росте він обабіч річок, доріг, лісів та полів, а тепер поступово перебирається і на селянські поля, дачні ділянки. Борщовик - отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Його листя та інші частини стебла можуть викликати небезпечні опіки. Коли сік потрапляє на шкіру, то через декілька годин, а то й днів вона червоніє. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщовиком. Особливо, якщо вражаються рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти |
|
ВОВЧЕ ЛИКО (вовча ягода) |
Одна з найотруйніших рослин середньої смуги. Невисокий кущ, який переважно росте в листяних лісах. Цвіте до появи листків, коли ще не зійшов сніг. Кора жовтувато-сіра з дрібними бородавочками. Листки обернено-ланцетовидні. Плоди - яскраво-червоні, овально-довгасті ягоди, солодкі на смак. Кілька з’їдених ягід можуть спричинити смерть. Кора також отруйна - вона легко здирається. Квіти подібні до бузку і мають тонкий аромат, схожий на запах гіацинта |
|
ГЛІЦИНІЯ |
Квіти гліцинії утворюють пишні блакитні, рожеві та білі каскади на лозі, котра плететься парканами та деревами. Рослина, яку також називають декоративним горошком, є абсолютно токсичною і може спричинити нудоту, судоми та діарею, а для покращення стану недужого може знадобитись навіть крапельниця |
|
ДУРМАН |
Однорічна трав’яниста рослина з гіллястим порожнистим стеблом. Листки яскраво-зелені з більш блідою нижньою поверхнею. Квіти великі, з лійкоподібними білими віночками. Плід - коробочка, покрита численними колючками. Вся рослина отруйна. Явища отруєння: сильний головний біль, сухість у роті, нервове збудження, психічні розлади |
|
ЖИМОЛОСТЬ |
Кущ заввишки до двох метрів. Листки овальні, супротивні, з короткими черешками, молоді листки і гілочки в м’яких волосочках. Кора на старих гілках темно-сіра. Темно-червоні ягоди сидять попарно, так само розташовані і квіти (травень-червень), що мають жовто-білий колір |
|
ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ |
З сімейства лютикових. Сік жовтців дуже отруйний. Отруйна рослина виділяє пари, які найсильніше подразнюють слизову оболонку ока, носа та гортані. Від контакту зіткнення з жовтцем може виникнути сльозотеча, нежить, подразнення горла, кашель аж до ядухи та спазму м'язів гортані. Проковтнута рослина викликає різкий біль у стравоході, шлунку, кишечнику. Отруєння супроводжується блювотою, проносом, у важких випадках - зупиняється серце |
|
ЖОСТІР |
Небезпечними для вживання є ягоди деяких кущів. Жостір (крушина) - досить великий кущ, заввишки до трьох метрів. Листки еліпсовидні, розташовані на стеблі окремо один від одного, по спіралі. Квіти з внутрішнього боку білі, зовні - зеленуваті. Плоди червоні, потім чорніють. На одному кущі трапляються ягоди різного кольору і відтінків. Листки і плоди можуть спричиняти блювання та розлади травлення |
|
КОНВАЛІЯ ТРАВНЕВА |
Отруйні всі її частини - листки, квіти, плоди - червоно-жовтогарячі ягоди. Легке отруєння рослиною проявляється нудотою, блювотою, проносом, сильним головним болем і болем у шлунку. У важких випадках порушуються ритм і частота серцевих скорочень. Іноді уражається і нервова система. Про це свідчать збудження, розлад зору, судоми, втрата свідомості. Може наступити смерть від зупинки серця |
|
НАПЕРЕСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА |
Вид родини Ранникових, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,2 м. У середньовічній Європі з неї виготовляли ліки, проте дуже часто траплялись летальні випадки, тому популярність настоянок з цієї рослини зійшла нанівець. Лише у ХІХ столітті спиртові витяжки з наперстянки були введені у медицину з метою лікування серцево-судинних захворювань. У англійській мові наперстянка отримала дві назви: Дзвоники мерця та Відьмин вогонь. На відміну від двох попередніх видів Диґіталіс ґрандіфльора є менш отруйною. Основним токсином є глюкозид диґитоксин, який міститься в усіх частинах рослини. Симптоми отруєння проявляються у вигляді нудоти, блювоти, кишкових колітів, анурексії, проносу, гарячки і марення, згодом розпочинаються галюцинації, послаблення кров’яного пульсу, тремору, конвульсій та смерті |
|
НАПЕРЕСТЯНКА ПУРПУРОВА |
Всі частини рослини отруйні навіть у невеликій дозі. Дітей особливо приваблюють плоди наперстянки - яйцеподібні коробочки з дуже дрібним насінням. Симптоми отруєння наперстянкою такі ж, як і при отруєнні конвалією травневою |
|
ОМЕЛА БІЛА |
Родина Ремнецвітникові - Loranthaceae. Омела біла - напівпаразит. Росте на тополях, акаціях, липах, вербах, березах, глоді, яблунях, грушах та інших деревах. Кущова вічнозелена рослина, як правило, кулеподібної форми, від 20-30 до 120-130 см у діаметрі. Стебла має дерев'янисті, листки жовто-зелені, вилчасто або супротивно розгалужені. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, розташовані пучками. Плід - клейка біляста несправжня ягода, яку у зимові місяці поїдають зголоднілі птахи і таким чином сприяють поширенню рослини. Омела біла отруйна, і тому її препарати не можна вживати всередину, протягом тривалого терміну |
|
ЦИКУТА ОТРУЙНА |
Рослина сімейства зонтичних, заввишки від 60 до 120 сантиметрів. Росте на драговинних низинних місцях, біля рік та ставів, а то прямо у воді. Квіти білі, найотруйніша частина - кореневище. Воно здуте, розподілене перетинками на окремі порожнини. Листки та інші частини рослини, якщо їх потерти пальцями, неприємно пахнуть. Отруєння бувають, коли приймають кореневища цикути або сік цієї рослини за їстівні |
|
ЧЕМЕРИЦЯ БІЛА |
Вид родини Лілійних, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,6 м. |
|
ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ |
Місцеві назви - гладушник, прозорник, бородавник тощо. З родини макових - Papaveraceae. Багаторічна травниста рослина (30-100 см заввишки) з коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Лікарська, вітамінозна, інсектицидна, бактерицидна, отруйна і декоративна рослина. Росте чистотіл на смітниках і узліссях, в листяних мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. У соку чистотілу містяться такі алкалоїди: хелідонін, гомохелідонін, оксихелідонін, протопін, алокриптонін, берберин, спартеїн; органічні кислоти - яблучна, лимонна, хелідонова і хелідонінова; сліди ефірної олії, камеді та смоли. В траві чистотілу містяться також холін, метиламін, гістамін, тирамін, сапонін, флавони, вітамін С, каротин, мінеральні речовини - кремній, залізо, кальцій, магній, фосфор, сірка, хлор, алюміній і радіоактивний калій. Застосування чистотілу у медицині ґрунтується на його жовчогінних, антисептичних, сечогінних і фунгіцидних властивостях. Цвіте у квітні – вересні |
|
ХМІЛЬ |
Рід багаторічних трав’янистих рослин родини коноплевих. |
Камінь-Каширське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
у Волинській області
