Набуття досвіду Німеччини у використанні болотних угідь з користю для поліських громад
Із 26 по 30 серпня 2019 року у рамках субпроекту із земельних питань німецько-українського агрополітичного діалогу, який запроваджений в області за ініціативи народного депутата Ірини Констанкевич, волинська делегація побувала у Німеччині.
Цього разу фахово-інформаційна поїздка українських експертів і представників різних органів державної влади та територіальних громад була на тему «Охорона болотних ландшафтів та торф’яників», пов’язаними із заходами, спрямованими на захист клімату, що проводиться в рамках компоненту «Експертний діалог «Земля» проекту «Німецько-український агрополітичний діалог». Вивчали напрацювання та обмінювалися досвідом з фахівцями з Берліна, Бранденбурга та Мекленбурга-Форпоммерна.
Учасники делегації з 10 осіб, у складі якої були три очільники ОТГ Волинської області, в тому числі і заступник Прилісненського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Гнатюк Олексій Іванович, взяли участь у численних теоретичних та практичних семінарах і презентаціях.
Так, на семінарі Центру болотних угідь м. Грайфсвальд обговорили стратегію використання боліт. Співробітники Центру з питань болотних угідь ознайомили делегацію із тим, що для збереження клімату планети, зменшення викиду СО2 необхідне повторне заболочування боліт та їх вологе використання. Доведено, що осушені болота спричиняють вивільнення парникових газів близько 5,1% обсягу викидів СО2 у ФРН. Для такої промислово розвиненої країни це дуже великі обсяги викидів. Переважна більшість осушених боліт ФРН знаходиться у Східній Німеччині (бувша НДР), де також є проблеми із станом використання старих меліративних систем.
Стратегія використання боліт спрямована на розробку передових технологій по вирощуванню, збиранню врожаю та їх переробці.
Для ознайомлення з технологіями збирання врожаю та переробки біомаси із використання болотних угідь була організована поїздка у Камп, де вирощується рогіз на ренатуралізованих болотах, який використовується в якості сировини для утеплення фасадів будівель (пресовані плити товщиною 16 см), одноразового посуду, плити для мебельної промисловості. Сертифікація таких виробів у Німеччині дуже ретельна й проводиться уже протягом 10 років. Крім того, рогіз, за аналізами досліджень, виводить із ростом своїх стебел у клітковині багато важких металів із грунту, що актуально для радіоактивно забруднених грунтів Полісся.
Цікаво, що рогіз у Німеччині не є сільськогосподарською культурою, тому дотація у розмірі близько 300 євро/га фермерам при його вирощуванні не сплачується. Тому питання про включення рогозу як с/г культури розглядається на державному рівні. Земельний податок за використання болотніх земель у Німеччині близько 30 євро/га, орендна плата теж мінімальна – 150 євро/га.
Наступного дня вивчали вирощування та збір врожаю на озері Куммеров біля Нойкалена. Місцевий фермер на повторно заболочуваних болотних угіддях площею 100 га збирає врожаї рогозу та інших трав'янистих рослин у якості сировини для спалювання в теплоцентралі. Врожайність з 1 га сухої речовини – 1500 кг. Усю зібрану врожайність (тюки по 220 кг) оперативно відвозять до ТЕЦ, залучаючи техніку всіх наявних фермерів в окрузі, для захисту від дощу.
Під час екскурсії по теплоцентралі у Мальчіні дізналися про технологічний процес спалення стебельчатих матеріалів з вологих боліт. Ця теплоцентраль потужністю 0,8 МВт забезпечує теплом житлову і соціальну сферу населеного пункту розміром подібного до села Прилісне. Для цього в рік потрібно близько 4,5 тис.тюків сировини. Теплоцентраль працює лише на цій сировині, тільки для форс-мажорних умов зберігається тирса та обрізки. Більш широке вивчення технологічних можливостей примінення такої технології в регіоні Полісся є можливістю розв’язати проблему теплопостачання і в Прилісненській громаді.
В останній день делегація побувала у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства та Відомстві із захисту навколишнього середовища федеральної землі Бранденбург. Міністерство Німеччини розробляє Програму повторного заболочення осушених боліт до 2050 року, оскільки процес потребує не тільки вкладення капітальних засобів, а й консолідації земель за рахунок, перш за все, фермерських угідь, адже не кожен фермер погоджується перевести землі із с/г призначення в болота. У наших Поліських громадах ситуація з консолідацією земель краща, оскільки осушені землі Полісся ще майже не передані в користування, тому можуть послужити громадам у якості природніх альтернативних джерел теплопостачання, а світовій спільноті – у зниженні вмісту вуглекислого газу на планеті. Але делегацією України ставилось питання про відшкодування недоотриманих коштів громадам від передачі земель в користування на рівні міждержавних угод. Німецькі колеги запевнили, що у світ іє дуже багато інвесторів – промислових гігантів, які надають кошти під проекти на зменшення викидів СО2.
Підсумовуючи, домовились, що в жовтні 2019 року німецькі партнери прибудуть в Україну з візитом та інформацією про потенційних інвесторів, які можуть прийняти участь у таких проектах на наших землях.
Заступник сільського голови з питань роботи виконавчих органів ради Олексій Гнатюк
