Історія с.Прилісне

         Перша писемна згадка про село Мановичі (Моневичі) датується 1545 р. В описі Луцького замку та Литовській метриці зазначено, що село було присілком Чернеч Городка, і в ньому нараховувався 21 двір. В 60-х рр. XVI ст. Маневичі вже відомі як окреме село, яке належало землевласниці Ф. Хавальчевській. В 1577 р. поміщиця продала непокірне село князю Роману Сангушку. 17 лютого 1570 р. Роман Сангушко вступив у володіння маєтністю Чернеч Городок і Маневич. Новим періодом у розвитку села стало ХІХ – початок ХХ ст. Внаслідок трьох поділів Речі Посполитої, здійснених у 1772, 1793 та 1795 рр., серед інших земель  с. Маневичі Городоцької волості Луцького повіту увійшло  до складу Російської імперії.

         З червня 1915 року село захопили німецькі війська, і населений пункт перебував в смузі фронту до 1918 року.

        За Ризьким мирним договором, підписаним у 1921 році, більша частина Волині відійшла до Польської держави, утвореної в 1919 р. Приєднана територія була виділена у нову адміністративну одиницю – Волинське воєводство. Село Маневичі було віднесене до Городоцької гміни Ковельського повіту.

         1 травня 1931року в селі відбулася багатолюдна демонстрація селян проти польської влади, яка закінчилася розстрілом селян. Було смертельно поранено Северина Ковальчука та вбито Микиту Ольховика. 44 учасники виступу були заарештовані і отримали покарання від 8 до 3 років. Відбували покарання в Ковельській та Дрогобицькій тюрмах. У 1971 році до 40-річчя даної демонстрації в селі був поставлений пам’ятник, який знаходиться при в’їзді в село.

             21 вересня 1939 р. в  село увійшли радянські війська. На мітингу, що відбувся на місці зустрічі, селянам обіцяли заможне і щасливе життя. Почався процес радянізації:створено колгосп, було «розкуркулено» багатих селян та виве

зено дві сімї до Сибіру; створено сільську раду; почала працювати чотирикласна школа

          22 червня 1941 року над селом пронеслися фашистські літаки, а 28 червня загарбники захопили село. Почався один з найважчих періодів життя села, який тривав до 2 лютого 1944 року.

          197 односельчан воювали на фронтах і в партизанських загонах, 25 осіб були відправлені на примусові роботи до Німеччини.

          В листопаді 1943 року в село ввірвався загін гітлерівців, який мав намір знищити його за зв’язки з партизанами. На переговори з фашистським офіцером  пішла вчителька Марія Цюприк, яка добре знала німецьку мову, та якій вдалося переконати військового, що село мирне та до партизанського руху не має жодного стосунку. Через тиждень гітлерівці пішли, а село залишилося неушкодженим.

         143 стрілецька дивізія в лютому 1943 року визволяла наше село від фашистських загарбників..

          В 1964 р. відбулась адміністративна реформа і село, яке мало таку ж назву як і станція Маневичі, перейменували на Прилісне.