26 квітня 1986 року...
26 квітня 1986 року вибухи на 4-му енергоблоці ЧАЕС спричинили викид радіоактивних ізотопів, що забруднили 3/4 території Європи. Проте Чорнобиль — це не лише екологічна та медична проблема, наслідки якої досі вивчає світова наукова спільнота. Це насамперед історія про злочинну безвідповідальність комуністичного режиму.
Історики наголошують, що катастрофа була неминучою через недосконалість конструкції та порушення технологій будівництва, притаманних радянській системі.
Попри гасла про відкритість, керівництво СРСР обрало курс на замовчування масштабів трагедії. Яскравим прикладом цинізму влади стала першотравнева демонстрація у Києві, куди через п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, зокрема дітей.
Саме закордонні українці першими почали доносити правду про Чорнобиль до світової спільноти, вимагаючи розгляду питання на рівні ООН.
Спроби Москви приховати правду остаточно підірвали довіру до комуністичної ідеї. Саме навколо екологічних протестів та вимог правди про Чорнобиль почали формуватися потужні національно-демократичні рухи («Зелений світ», Союз «Чорнобиль»), що в результаті привели до розпаду СРСР та відновлення незалежності України.
Чорнобильська катастрофа стала уроком того, що стається, коли політичні інтереси ставляться вище за гуманістичні цінності та життя людини.
