1 серпня — день пам'яті Лесі Українки
Цього дня, у 1913 році, в невеличкому гірському курорті Сурамі (Грузія), що неподалік відомого Боржомі, на
42 році життя відійшла у вічність Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871—1913), видатна українська поетеса, драматург, громадська діячка.
Палка патріотична поезія Лесі пробуджує і нині бажання боротися, підтримує сили й бойовий дух. Її слово, як і слово Великого Кобзаря, стоїть на сторожі української душі. У наш важкий час закличні, пристрасні твори поетеси – надзвичайно актуальні. Вони надихають, підтримують, зміцнюють силу духу, вселяють незламну віру і надію на перемогу.
Нас Лесине слово кличе до бою
Голос Лесі лунає й понині
І не тільки на рідній Волині –
А і в селах, містечках, містах,
У близьких і далеких краях.
Чули його у наметах майдану,
Лесі також віддавали ми шану.
І сотня волинська читала вірші,
Народжені нею в минулії дні.
«Убий… Я ніколи не здамся без бою!
І стану у битві нерівній з тобою», –
Боєць ці слова на щиті написав,
І, вражений кулею, долу упав.
В поезіях Лесі – незламна є сила.
Вони надихають, дарують нам крила.
До бою звитяжного кличуть народи –
З надією, вірою в нашу свободу.
Ольга Рутковська
