Прилісненська громада

Волинська область, Камінь-Каширський район

Цюприк Марія Іллівна – матір села Прилісне

Дата: 27.05.2021 12:56
Кількість переглядів: 1664

Цюприк Марія Іллівна зіграла важливу роль в історії села Прилісне. 24 травня 2021 року виповнилося 120 років від дня її народження. Прилісненці не могли не вшанувати світлу пам’ять Цюприк Марії, тому відвідали її могилу, що знаходиться в смт.Маневичі. Михайло Іванович Романік, місцевий історик, розповів присутнім історію її життя та як саме було врятовано с.Маневичі (зараз - с.Прилісне) під час Другої Світової війни 1939-1945 рр.

Наводимо біографію Цюприк М.І. з розповіді Михайла Романіка:

«Марія Іллівна народилася 24 травня 1901 року в м.Львів в сім’ї залізничника. Закінчила 9 класів школи Святої Анни, навчалася на курсах крою і шиття. Працювала кравчинею і навчалася на вчительських курсах. По їх закінченню працювала вчителькою початкових класів в с.Жиричі з 01 вересня 2024 року. В 1931-1934 рр навчалася на вищих вчительських курсах у Варшаві. З 1933 працювала завідуючою школи в с.Заячівка та вчителем мови на агрономічних курсах в с.Поворськ.

У вересні 1939 року під час відступу польських військ, їх колону поблизу Заячівка хтось обстріляв. Думаючи, що це зробили жителі села, всіх чоловіків було зігнано на розстріл. Марія Іллівна прибігла і стала попереду чоловіків і почала запевняти, що вони цього зробити не могли, що вона за них ручається: «Якщо будете стріляти в цих людей – стріляйте і в мене». Це подіяло і розстрілу не відбулося. У зв’язку з із закриттям школи в с. Заячівка( через виселення села у Бессарабію).

1 січня 1940 вона була призначена в нашу школу на роботу. Під час війни в 1943 році знову врятувала жителів нашого села від розстрілу. За участь у партизанських загонах село підлягало знищенню і сюди прибув німецький каральний загін. Німецький офіцер дізнавшись, що в селі проживає вчителька, яка знає німецьку мову, захотів з нею поспілкуватися. Марія Цюприк пригостила офіцера чаєм, а потім самогонкою і дізналася від нього, що німці чекають нападу на них, щоб розпочати каральну акцію. Вона в розмові з офіцером всіляко переконувала його, що село ще в 1942 році було покаране розстрілами сімей партизан. Через  хазяйку хати вона попередила партизан про мету німців і просила нічого не діяти. Через тиждень німецький каральний загін був переведений, нічого не заподіявши селу.

Після визволення Прилісного в 1944 році вона була призначена завідуючою Прилісненської школи. В перший рік навчання (1944-1945 н.р.) вона одна навчала всі чотири класи у дві зміни. В 1946 році організувала початкові школи на хуторі Дворище ( 50 учнів) та хуторі Вістрів (21 учень).

В 1950 році школа стала семирічною, директором якої вона була. За всі роки роботи мала багато подяк за свою педагогічну працю. У зв’язку з тим, що вона була безпартійною в 1954 році її переведено на посаду вчительки німецької мови. З 1956 року переїхала в Маневичі, де багато років працювала вихователем і вчителькою в Маневицькому тубдиспансері. В селі ще є багато колишніх учнів, які дуже її поважають як мудру вчительку і людину. Саме тому, за порятунок села і навчання багатьох жителів Прилісного її і називають Матір’ю села. Сьогодні одна з вулиць нашого села названа її іменем.

 

Михайло Романік,

її учень з 1944 року»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Чого не вистачає для розвитку туристичного потенціалу громади?

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь