100-літній ювілей жителя с.Лишнівка Адама Омеляновича Богайчука
1 листопада 2017 року 100-літній ювілей святкує житель села Лишнівка Адам Омелянович Богайчук. Це людина, яка прожила складне і водночас щасливе життя. Адам Омелянович народився та виховувався в багатодітній родині, де жили, трудилися пліч-о-пліч четверо братів. Сім′я була бідною, але дружньою та трудолюбивою.
У десятирічному віці був відправлений батьками до польської школи. Закінчив 4 класи. Вчителями були поляки, проте викладали на українській мові.
Коли діти виросли, то створили власні сім′ї. Сини привели невісток до батьків, і з тих пір у старенькій хатині проживало вкупі дванадцятеро людей: спали хто на лавах, хто на запіку. Знайшов свою долю й Адам Омелянович, адже перед самою Другою світовою війною у 1941 році одружився на Пелагеї Калинівні, яка жила в сусідньому селі Нова Руда. Невістку також привів у батьківську хату. Восени 1942 року народився у молодого подружжя первісток. Та в березні 1944 року був мобілізований до лав Червоної Армії та відправлений на фронт.
Пам′ятає Адам Омелянович фронтові дороги: Курськ, Москва, Вологда. Ходив у розвідку, виконував різні секретні завдання. Під час одного з боїв був поранений у груди та відправлений до Ленінградського госпіталю. Там і зустрів звістку про Перемогу. А ще побачився з рідним братом Карпом, з яким і повернувся додому.
Опинившись вдома, Адам Омелянович почув страшну звістку – помер його синок. Та життя продовжується, і молода сім′я згодом стала розростатися. Батьки народили та виховали дев′ятеро дітей, збудували гарний будинок. Двадцять чотири роки Адам Омелянович відпрацював у Лишнівському лісництві. Указом Президента України від 08 квітня 2010 року за мужність і героїзм, виявлені під час захисту Вітчизни, та з нагоди 65-ї річниці Перемоги у Другій Світовій війні присвоєно чергове військове звання «Підполковник у відставці». Нагороджений орденом «За мужність» (1999рік), «Отечественной войны ІІ степени» (1985 рік), медаллю Жукова (1998 рік) та декількома ювілейними медалями.
На даний час проживає один, але діти не забувають дорогу до рідної домівки, частенько навідуються до тата.
Тож вітаємо дорогого ювіляра з такою визначною датою – 100-літтям.
Бажаємо щастя, здоров′я і сили,
Щоб довгі літа плечей не схилили,
Щоб спокій і мир панували на світі,
Щоб радість знайшли Ви в онуках і дітях!
Хай доля дарує Вам щирі хвилини
У дружньому колі і в колі родини!
